Чтение онлайн

35 З поколїння Данового готових до війни двайцять вісїм тисяч шістьсот;

36 Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч;

37 Ізза Йорданї, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю.

38 Усї цї мужі, устроєні, прийшли в Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усїм Ізраїлем. Та й усї Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем.

39 І перебули там у Давида три днї, їли й пили, бо брати їх наготували всього для їх;

40 Та й ті, що були примежні до їх, аж до поколїння Іссахарового, Зебулонового та Нефталїєвого, привозили усю харч на ослах та верблюдах, і мулах та волах: борошно (муку), фиги та родзинки, й вино, й оливу, й силу товару та овець, бо була радість ув Ізраїлї.

1-а Паралипоменон 13

1 І держав раду Давид з тисячниками, сотниками й з усїма воєводами,

2 І промовив до всього збору Ізраїлського: Коли вам завгодно, й коли на те буде воля Господа, Бога нашого, пошлїм по всїх усюдах до прочих наших братів по цїлїй землї Ізраїлській, а разом із ними до сьвященників і левітів, в міста та оселї їх, щоб вони зібрались до нас,

3 І візьмемо до себе скриню Бога нашого, бо за часів Саула ми не звертали вваги на неї.

4 І сказала вся громада: Нехай буде так! бо цї с

5 І зібрав Давид усїх Ізрайлитян від Египецького Сихор-потока до ввіходу в Емат, щоб перенести скриню Божу з Киріятяриму.

6 І пійшов Давид і ввесь Ізраїль до Киріятяриму, що в Юдеї, щоб перенести звідтіль скриню Господа, сидячого на херувимах, де його імя взивали.

7 І повезли ковчег Божий на новому возї з Абинадабового дому, а Оза та Ахіа провожали воза.

8 А Давид та всї Ізрайлитяне грали перед Богом з усієї сили з сьпівами, на цитрах і псалтирях, і бубнах, і цимбалах, та трубах.

9 Як дійшли до Хидонового току, простяг Оза свою руку, щоб придержати скриню, бо воли нахилили її.

10 Але Господь розгнївався на Озу й вмертвив його за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він умер тут таки перед лицем Божим.

11 І засмутився Давид, що Господь убив Озу, й назвав те місце Убиттє Ози; так воно зветься й до сього часу.

12 І злякався Давид Бога в той день, і промовив: Як же ж то менї внести до себе скриню Божу?

13 І не повіз Давид скринї до себе, до Давидового міста, а завернув її до дому Обедедома Гетїя.

14 І зіставала скриня Божа в Обед-Едомовій господї три місяцї, й Господь благословив Обедедомовий дїм і все, що в його було.

1-а Паралипоменон 14

1 І послав Гирам, царь Тирський, посли до Давида, й кедрової деревини, й мурарів та теслїв, щоб збудували йому дїм.

2 Як примітив Давид, що Господь утвердив його царем в Ізраїлї, та що високо підвисшив його царство задля народу свого Ізраїля,

3 Тодї узяв собі Давид ще більше жінок в Ерусалимі, й народилось Давидові ще більш синів та дочзук.

4 І оце імення тих, що народились йому в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан, Соломон;

5 Ебеар, Елисуа, Елфалет,

6 Ногах, Нафек, Яфія,

7 І Елисама, Беелїада, і Елифалет.

8 І перечули Филистії, що Давида помазали царем над усїм Ізраїлем, і двинули всї Филистії шукати Давида. Давид же, перечувши про це, пійшов проти них.

9 Як же прийшли Филистії, й розложились по долинї Рефаїмів,

10 Запитав Давид у Бога, мовляючи: Чи йти менї на Филистіїв і чи віддаси їх в мої руки? І рече до його Господь: Ійди, а я віддам їх у твої руки.

11 І двинули вони під Баал-Перазим, і побив їх там Давид, і промовив Давид: Порозносив Бог моїх ворогів моєю рукою, як розтїкаються води. Через це й дали назву тому місцеві: Баал-Перазим (Долина розносу.)

12 І покинули вони там своїх богів, а Давид дав приказ, і попалили їх на огнї.

13 І знов прийшли Филистії й розтаборились по долинї.

14 І ще запитав Давид у Бога, й сказав йому Бог: Не йди просто на їх, одхились узбіч од їх і йди на їх від сторони грушевих дерев;

15 І як почуєш шелест, наче хто йде по вершках дерев, тодї розпочинай битву, бо вийшов Бог поперед тебе, щоб розбити стан Филистійський.

16 І вчинив Давид, як звелїв йому Бог, і побив Филистійське військо від Габаону до Газеру.

17 І пронеслось імя Давидове по усїх краях, і Господь зробив його страшним для всїх народів.

1-а Паралипоменон 15

1 І побудував він собі доми в містї Давидовому, й приладив місце для скринї Божої, й построїв для fontеї намет.

2 Тодї сказав Давид: Нїхто не повинен носити Божої скринї, окрім левітів, бо їх вибрав Господь на те, щоб носити ковчег Божий й йому служити до віку.

3 І зібрав Давид усїх Ізрайлитян у Ерусалим, щоб внести ковчег Господнїй на його місце, що його приладив для його.

4 І скликав Давид Ааронових синів та левітів:

5 Із синів Кагатових, Уриїла, начальника, та його братів, - сто двайцять чоловіка;

6 З синів Мераріїних, Асаїю, начальника, та його братів, - двістї двайцять чоловіка;

7 З синів Герсонових, Йоїля, начальника, та його братів, - сто трийцять чоловіка;

8 З синів Елисафанових, Шемаю, начальника, та його братів, - двістї;

9 З синів Хевронових, Елїела, начальника, та його братів, - вісїмдесять;

10 З синів Уззиїлових, Аминадаба, начальника, та братів його, - сто двайцять.

11 І покликав Давид сьвященників: Садока та Абіятара, й левітів: Уриїла, Асаїю, Йоїля, Шемаїю, Елїєла та Аминадаба,