Чтение онлайн

11 Нехай веселиться гора Сионська, нехай зрадуються дочки Юди задля судів твоїх, Господи.

12 Обійдїть кругом Сиона, окружіть його, і полїчіть башти його.

13 Огляньте добре оком його, перегляньте його палати, щоб ви росказали будучому поколїнню.

14 Бо той Бог наш - Бог по віки! Він буде проводирем нашим аж до смерти.

Псалтир 49

1 Проводиреві хора, для синів Корея, псальма. С лухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї.

2 Сини людські як і сини мужів - старшин, разом багаті і вбогі.

3 Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.

4 Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:

5 Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,

6 Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.

7 Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,

8 (Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)

9 Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.

10 Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.

11 В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.

12 Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.

13 Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.

14 Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.

15 . Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.

16 Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.

17 Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.

18 Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,

19 То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.

20 Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.

Псалтир 50

1 Асафова псальма. В семогущий Бог, Господь, прорік і кликнув на землю від сходу сонця до його заходу.

2 Із Сиона звершеної красоти засияв Бог.

3 Бог наш прийде, і не буде мовчати; перед ним огонь пожираючий, кругом него сильна буря.

4 Кличе він небо і землю на суд народу свого:

5 Зберіть менї праведних моїх, що над жертвою приняли завіт мій.

6 І небеса звіщають справедливість його; Бог бо сам суддя,

7 Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я буду сьвідчити проти тебе! Я Бог, твій Бог!

8 Не за жертви твої буду тебе докоряти, нї за жертви всепалення; вони все передо мною.

9 Не прийму телят із дому твого, козлів із отар твоїх

10 Бо моя вся зьвірина в дібровах, зьвірє на тисяч горах.

11 Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях - моя.

12 Коли б я зголоднїв, нїчого б казати тобі; бо моя вселенна й достатки її.

13 Хиба ж їм я мясо биків, і пю кров козлячу?

14 Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої!

15 І клич мене в день тїсноти; я визволю тебе, і ти прославиш мене.

16 До грішника ж говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій?

17 Ти ж зненавидїв докір, і кинув слова мої позад себе.

18 Бачив ти злодїя, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти накладав;

19 Губам твоїм дав ти волю до злого, а язиком твоїм ковав зраду.

20 Ти сидїв там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї.

21 Таке ти творив і я мовчав; ти думав, я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої.

22 Зрозумійте ж се, ви, що забули Бога, ато зловлю вас, і нїхто не спасе вас.

23 Хто жертвує хвалу, прославляє мене, і хто справляє дорогу, тому дам побачити спасеннє Боже.

Псалтир 51

1 Проводиреві хора: Давидова псальма, як прийшов до його пророк Натан, після того, як зійшовся з Бет-Сабою. П омилуй мене, Боже, по милостї твоїй, по великому милосердю твому прости переступи мої!

2 Обмий мене зовсїм від несправедливостї моєї, і очисти мене від гріха мого!

3 Знаю бо переступи мої, і гріх мій все передо мною.

4 Перед тобою одним я согрішив, і вчинив те, що є зло, перед очима твоїми; признаюсь в гріхах, щоб ти був оправданий в словах твоїх, і справедливий в судї твоїм.

5 Ось бо я в беззаконню родився, і в грісї почала мене мати моя.

6 Ось, ти любиш правду в серцї, і в серединї серця покажеш менї мудрість.

7 Очисти мене від гріха іссопом, і буду чистий; обмиe="T мене, і буду над снїг білїйший!

8 Дай менї почути радість і веселість, і зрадїють костї, тобою розбиті.

9 Одверни лице твоє від гріхів моїх, і прости всї переступи мої!

10 Сотвори менї, Боже, чисте серце, і віднови в менї духа сильного!

11 Не відкинь мене від лиця твого, і духа твого сьвятого не відбери від мене.

12 Приверни менї радість спасення твого, і дух доброї волї нехай покріпить мене!

13 Покажу беззаконним дороги твої, і грішники вернуться до тебе.

14 Ізбави мене від крівавої вини, Боже, Боже спасителю мій, і язик мій радісно величати ме твою справедливість.

15 Господи, відчини уста мої, і губи мої звістять хвалу твою!