Чтение онлайн

13 Ти роздїлив море силою твоєю, розбив голови змиїв морських.

14 Ти потрощив голову левіятана, дав його на поживу людям в пустинї.

15 Ти вітворив жерела і потоки; ти висушив прудисті ріки.

16 І день твій і ніч твоя; ти сотворив сьвітло і сонце.

17 Ти утвердив всї гряницї землї; ти постановив лїто і зиму.

18 Спогадай се: ворог поругав Господа, а народ безумний зневажив імя твоє.

19 Не попусти зьвірюцї душу горлицї твоєї, не забудь на віки громаду нужденних твоїх.

20 Спогадай завіт! Бо темні закутки землї наповнились домівками насильства.

21 Нехай не вернеться з соромом пригноблений! Нужденний і бідний нехай возхвалять імя твоє.

22 Встань, Боже, суди справу твою! Спогадай щоденне руганнє беззаконного!

23 Не забудь крику ворогів твоїх! Буяннє тих, що проти тебе встали, не має кінця.

Псалтир 74

1 Проводиреві хора: "Не запропасти"; псальма Асафова, пісня. С лавимо тебе, Боже, прославляємо; і близько імя твоє, чудеса твої про се звіщають.

2 Як виберу годину, судити му по правдї.

3 Розступилась земля і хто жиє на нїй; я утвердив стовпи її.

4 Я сказав до бутних: Покиньте буту, - до беззаконних, - не підносїть рога!

5 Не підносїть високо рога, не говоріть, витягнувши безсоромно шию!

6 Тому, що не зі сходу, нї з заходу, і не з полудня прийде возвишеннє.

7 Бог бо суддя; того принизить, а того високо поставить.

8 Бо в руцї Господа чаша, вона піниться від вина, повна вина заправленого, і він наливає з неї; гущу його мусять вихлептати всї беззаконники землї.

9 А я звіщати му по віки; буду сьпівати псальми Богові Якова.

10 І позбиваю всї роги беззаконних; вознесуться роги праведних.

Псалтир 75

1 Проводиреві хора; при струнах; псальма Асафова, пісня. ; б ідомий Бог в Юдеї, велике імя його в Ізраїлї,

2 І в Салемі оселя його, а дім його на Сионї.

3 Там переломив він блискавки-стріли лука, щит, меч і війну.

4 Ти величнїй, ти сияєш краще над хижі гори.

5 Одважні серцем здобичею стали; обняв їх сон; і нїхто із сміляків не знайшов рук своїх.

6 Від погрому твого, Боже Якова, напав твердий сон коня і колесницю.

7 Ти страшенний, і хто устоїть перед тобою, як гнїв твій запалає.

8 Ти дав почути суд твій з неба; земля, злякавшись, занїміла,

9 Як Бог встав на суд, щоб спасти всїх покірних на землї.

10 Бо гнїв людський прославить тебе; останком гнїву підпережешся.

11 Робіть і сповняйте обітницї Господеві, Богу вашому; нехай принесуть дари свої страшенному всї, що кругом него.

12 Він відбере духа князям, він страшенний для царів землї.

Псалтир 76

1 Проводиреві хора: під Едутун; псальма Асафова. Г олос мій до Бога, я буду взивати; мій голос до Бога, і він вислухає мене.

2 В день тїсноти моєї шукав я Господа; простирав в ночі руки мої без устанку; душа моя марно шукала одради.

3 Спогадав я Господа, і застогнав: став я думати, і знемігся духом.

4 Ти держав повійки очей моїх; я стревожився і відняло менї мову.

5 Спогадав я днї давні, лїта віків минувших.

6 Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:

7 Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?

8 Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?

9 Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?

10 Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,

11 Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;

12 Буду думати-гадати про всї дїла твої, розмишляти о дїяннях твоїх.

13 Боже! Дорога твоя у сьвятинї; хто такий Бог великий, як ти, Боже?

14 Ти Бог той, що чудеса творить, ти явив між народами силу твою.

15 Ізбавив народ твій рамям твоїм, синів Якова й Йосифа.

16 Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і - злякались; безоднї здрігнулись.

17 Линуло з хмар водою; од тучі роздався голос, і стріли твої миготїли.

18 З вихром розносився голос грому твого, блискавки осьвічували круг земний; земля задрожала і задуднїла.

19 Через море веде дорога твоя й стежки твої, через великі води, і тропи твої невідомі.

20 Ти провадив народ твій як стадо, рукою Мойсея і Аарона.

Псалтир 77

1 Наука Асафа. С лухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!

2 Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;

3 Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.

4 Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.

5 Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.

6 Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,

7 Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,

8 І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.

9 Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.

10 Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.

11 Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.