Чтение онлайн

22 Срібло твоє жужелицею стало, вино твоє розпущене водою;

23 Князї твої - проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить.

24 Тим то говорить Господь, Господь Саваот, сильний Ізраїлїв: О, я надоложу мою кривду від противників моїх, і помшчусь над ворогами моїми!

25 Простягну на тебе руку, жужелицю з тебе счищу й віддїлю від тебе все олово.

26 І поставлю в тебе суддїв, як з давен бувало, та й радників, як було за предків; а тодї славити муть тебе городом правди, столицею вірною.

27 Сион із потали вийде правосуддєм, а ті, що вернуться до його, - справедливостю;

28 А всїм відступникам і грішникам - погибель, і хто Господа покинув - затратиться.

29 А будуть вони покарані за ті дуброви, що такі вам любі, посоромлені за сади, що собі вибрали;

30 І станеться з вами, як із тим дубом, що лист у його обпав, і як той сад, що води не має.

31 І потужний станесь - сьміттєм, праця ж його - іскрою; й горіти муть разом, а нїхто не погасить.

Iсаія 2

1 Слово, що прийшло в видиві, до Ісаїї Амосенка про Юдею й Ерусалим:

2 Станеться в останні часи, що над усї гори гора Господня вознесеться, й підійметься понад горби, й посьпішать до неї всї народи.

3 І пійдуть многі народи й скажуть: Ходїть, вийдемо на гору Господню, в дом Бога Якового, а він покаже нам свої дороги, й будемо ходити стежками його, бо з Сиону вийде закон, і слово Господнє - з Ерусалиму.

4 І судити ме він народи, й картати ме многих людей; і перероблять мечі свої на леміші, а списи свої на серпи, й не буде народ на народ меча підіймати, та й не буде більше вчитись воювати.

5 Ой ходїмо ж, доме Яковів, і будемо ходити в сьвітлї Господнїм!

6 Бо ти відкинув був дом Яковів, відопхнув люд свій, за те, що вони багато переняли від народів східних: і чарівники в них, як у Филистіїв, і з синами чужоземцїв вони в побратимстві.

7 Земля стала повна срібла й золота, а скарбам їх і лїку не має; й переповнилась земля кіньми й безлїччю колесниць;

8 Повна земля й ідолів; вони ж і припадають лицем перед дїлом рук своїх, перед тим, що палцї їх зробили;

9 І похилився чоловік простий, і понизився муж значний - й ти не простиш їм сього.

10 Ой сховайся у скелї, врийся в землю зі страху перед Господом і перед славою величностї його!

11 Поникнуть горді погляди мужів, і піднесені голови людей будуть принижені; один Господь явиться високим того часу.

12 День бо Господа сил небесних прийде на все горде й високомірне, та й на все, що високо несеться - і все воно принижене буде,

13 І на всїх, що, як кедри Ливанські, високо в гору себе підносять, на всїх, що, як дуби Базанські,

14 І на всї високі гори й горби, що вгору пнуться,

15 І на кожну високую башту й на всякий мур кріпкий,

16 І на ті кораблі Тарсийські, та на всякі прикраси їх принадні.

17 І повалиться величність мужів і гординя людська нагнеться; один тілько Господь буде високий в той день,

18 А всї ідоли щезнуть.

19 Позалазять в печері в скелях та в глибинї земні зі страху перед Господом та перед славою величностї його, коли він устане, карати землю.

20 В той день покидає чоловік кертицям та кажанам (лиликам) срібні свої ідоли, й золоті свої ідоли, що понароблював собі, щоб їм поклонятись,

21 Щоб тільки самим сховатись в щілини скельні та розколини гір зо страху перед Господом і перед славою величностї його, коли він встане, карати землю.

22 Оце ж годї вам надїю покладати на чоловіка, що в його тільки хиба духу, що в ніздрах; бо й що він значить?

Iсаія 3

1 Знайте, що Господь сил небесних одніме в Ерусалиму й в Юди всяку підпору, всяку піддержку хлїбову й всяке підкріпленнє водою,

2 Хороброго воєводу й воїна, суддю й пророка, віщого й старця,

3 Пятьдесятника й князя, й дорадника й умного штукаря й проречистого словом;

4 А дам їм хлопцїв за старшину, й дїти панувати муть над ними.

5 І одно одного буде в народї тїснити, - кожний ближнього свого; встане хлопець на старого, дрібний люд - на значних.

6 І хапати ме за полу брата брат, у родинї батька свого: В тебе є жупан про сьвято, будь над нами князем, - нехай буде сей розпадок під рукою в тебе;

7 А той відкаже, клянучись: Не вмію я гоїти рани; бо й в мене в господї нї хлїба, нї одежі; не робіть мене головою в народї.

8 Ось як підупаде Ерусалим і впаде Юда, через те, що й язик і дїла в їх - проти Господа, й зневажливі в очах слави його.

9 Само їх обличчє сьвідчить проти них, ба й явно таки про гріх свій розповідають, не таять, саме як Содомії; горе душам їх! самі бо на себе зло накликають.

10 Скажіть праведному, що йому благо, бо він споживати ме плоди вчинків своїх;

11 Горе ж беззаконникові, бо буде йому відплата за дїла рук його.

12 Гнобителї люду мого - недоростки й жіноцтво правлять ним. Народе мій! ті, що правлять вами, вони вас туманять, вони розкопали дорогу ходи твоєї.

13 Н о встав Господь на суд - він стоїть, щоб судити народи.

14 Виступає Господь на суд проти голов люду свого і князїв його: Ви спустошили виноградник; загарбане у бідного - по дворах ваших.

15 Яким правом тиснете ви люд мій і топчете вбогих? говорить Господь, Господь сил небесних.

16 І промовив Господь: За те, що дочки Сионські аж надто згордїли; що ходять, витягнувши шию й принаджують поглядами, ходять гордою ходою й побрязкують бляшечками на ногах, -

17 За се оголить Господь тїмя в дочок Сионських і обнажить їх Господь з волосся їх;