Чтение онлайн

6 Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.

7 Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.

8 Все ж се почин горя.

9 Тодї видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усї народи задля імя мого.

10 І тодї поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидїти муть одно одного.

11 І багато лжепророків устане, й зведуть многих.

12 І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.

13 Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.

14 І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всїм народам; і тодї прийде конець.

15 Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу на місцї сьвятому (хто читає, нехай розуміє),

16 тодї, хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;

17 хто на криші, нехай не злазить узяти що з хати своєї;

18 і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.

19 Горе ж важким і годуючим під той час!

20 Молїть ся ж, щоб не довелось вам утїкати зимою, анї в суботу:

21 буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.

22 І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тїло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть днї тиї.

23 Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.

24 Устануть бо лжехристи й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коли можна, звести й вибраних.

25 Оце ж наперед сказав я вам.

26 Коли ж скажуть вам: Ось він у пустинї; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.

27 Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.

28 Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.

29 І зараз після горя днїв тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.

30 І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тодї заголосять усї роди землї, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.

31 І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінцїв неба до кінцїв його.

32 Від смоківницї ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листє, знайте, що близько лїто.

33 Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.

34 Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.

35 Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.

36 Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели небесні, тільки сам Отець мій.

37 Як же днї Ноєві, так буде й прихід Сина чоловічого.

38 Бо, як були за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,

39 та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всїх; так буде й прихід Сина чоловічого.

40 Тодї буде двоє в полї; один візьметь ся, а один зост>

41 Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.

42 Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.

43 Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодїй, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.

44 Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.

45 Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?

46 Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.

47 Істино глаголю вам: Що поставить його над усїм добром своїм.

48 А которий лукавий слуга казати ме в серцї своїм: Забарить ся мій пан прийти,

49 та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;

50 то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відає,

51 та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить: там буде плач і скреготаннє зубів.

Вiд Матвiя 25

1 Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.

2 Пять же були з них розумні, а пять необачні.

3 Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.

4 Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.

5 Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.

6 О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!

7 Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.

8 Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.

9 Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.

10 Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.

11 Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.

12 Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.

13 Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.

14 Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,

15 і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.

16 Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.