Біблія /Библия
Шрифт:
21 Старайсь до зими прийти. Витають тебе Єввул, і Пуд, і Лин, і Клавдия, і все браттє.
22 Господь Ісус Христос із духом твоїм. Благодать з вами. Амінь.
До Тита 1
1 es Nавел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,
2 в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,
3 явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї поручено по повелїнню Спасителя нашого, Бога:
4 Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.
5 На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив по всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.
6 Коли хто непорочен, однієї жінки муж, має вірних дїтей, недокорених за розврат, або непокірних.
7 Треба бо епископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,
8 а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,
9 щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.
10 Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,
11 їм треба роти позатуляти; вони всї доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.
12 Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.
13 Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,
14 не вважаючи на жидівські байки, нї на заповідї людей, що одвертають ся од правди.
15 Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.
16 Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого дїла доброго неспосібними.
До Тита 2
1 Ти ж говори, що личить здоровій науцї:
2 старики щоб були тверезі, чесні, мірні, здорові вірою, любовю, терпіннєм;
3 старі жінки так само щоб убирались як годить ся сьвятим, (були) не осудливі, не підневолені великому пянству і навчали добра,
4 щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,
5 щоб були мірними, чистими, господарними, добрими, корились своїм чоловікам, щоб слово Боже не зневажалось.
6 Молодїж так само напоминай знати міру.
7 У всьому ж сам себе подаючи за взір добрих дїл, у науцї цїлость, поважність,
8 слово здорове, недокорене, щоб осоромив ся противник, не маючи нїчого казати про нас докірно.
9 Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи,
10 не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого, Бога, украшували у всьому.
11 Явилась бо благодать Божа спасительна всїм людям,
12 навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віцї,
13 ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,
14 котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителїв добрих дїл.
15 Се говори, напоминай, і докоряй з усяким повелїннєм. Нехай нїхто тобою не гордує.
До Тита 3
1 Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго дїла були готові,
2 щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей.
3 Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.
4 Як же явилась благость і чоловіколюбиє Спаса нашого Бога,
5 не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,
6 котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя нашого,
7 щоб оправдившись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надїї життя вічнього.
8 Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб которі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям.
9 Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні.
10 Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь,
11 знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе.
12 Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати.
13 Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку.
14 Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дїл для конечних потріб, щоб не були без овощу.
15 Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь.
До Филимона 1
1 Павел, вязник Ісуса Христа, та Тимотей брат, Филимонові, нашому любому і помічникові,
2 та любій Апфиї, та Архипові, товаришові воїну нашому і домашній твоїй церкві:
3 Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
4 Дякую Богу моєму всякого часу, згадуючи тебе в молитвах моїх,
5 чуючи про любов твою та віру, що маєш до Господа Ісуса і до всїх сьвятих,
6 щоб спільність віри твоєї була дїйственна в розумінню всякого добра, яке в вас є через Христа Ісуса.