Чтение онлайн

4 Так мусить той, хто приносить Господеві приношеннє своє, як хлїбну жертву принести: десятину ефи муки пшеничної, змішаної з четвертиною гіна олїї,

5 А як ливну жертву принесеш до жертви всепалення чи то заколення, на кожну вівцю одного гіна вина.

6 Або при баранї принесеш три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з третиною гіна олїї;

7 А як ливну жертву подаси третину гіна вина; любі пахощі Господеві.

8 А як принесеш бичка на жертву всепалення, чи на жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи на жертву мирну Господеві,

9 Так нехай приносять до бичка як хлїбну жертву: три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з половиною гіна олїї;

10 А як жертву ливну принесеш половину гіна вина: пахощі любі Господеві.

11 Так будуть робити при кожному приношенню вола чи барана чи із овець, чи з кіз;

12 Дивлючись по лїчбі, скілько жертвуєте, робити мете так, при кожному приношенню по лїчбі їх.

13 Всякий землянин мусить чинити се приносючи огняну жертву любих пахощів Господеві.

14 А коли пробуває в вас чужоземець, чи хто б то нї був між вами, в родах ваших, і приносить огняну жертву любих пахощів Господеві, то нехай і він так робить, як ви робите.

15 Що до громади, то установа одна про вас і про приходня, що між вами пробуває; установа віковічня в роди ваші: як ви, так і приходень буде перед Господом.

16 Закон один і одно право буде для вас і для приходня, що пробуває між вами.

17 І рече Господь до Мойсея:

18 Промов до синів Ізрайлевих, і скажи їм: Як прийдете в землю, що в неї сам я приведу вас,

19 Так починаючи їсти хлїб з тієї землї, мусите принести жертву Господеві:

20 Як первоплід з тїста вашого принесете колача на жертву возношення; як жертву з току принесете його.

21 Від первого тїста вашого мусите давати Господеві жертву возношення в роди ваші.

22 А коли незнавши согрішите, і не сповните всї заповідї сї, що промовив Господь до Мойсея,

23 І не сповните все те, що вам повелїв Господь через Мойсея, з того часу, як дав Господь заповідї, і потім у родах ваших,

24 То вчините ось що: Коли за очима в громади, через помилку станеться, тодї мусить уся громада привести бичка на всепаленнє про любі Господеві пахощі, з дарами його хлїбними і ливними, по установі, і одного козла на жертву за гріх.

25 І відпокутує сьвященник за всю громаду синів Ізрайлевих, і проститься їм; бо через помилку стався гріх сей, а вони подали свій принос, огняну жертву Господеві, і принесли перед Господом свою жертву за гріх, за помилку свою.

26 І проститься всїй громадї синів Ізрайлевих, і приходневі, що пробуває між ними; бо ввесь люд провинив помилкою.

27 А коли одна яка душа согрішить помилкою, так мусить вона принести козу перволїтку на жертву за гріх.

28 І відпокутує сьвященник за душу, що помилкою провинила, согрішивши ненарочно перед Господом, і буде вона спокутована і проститься їй.

29 Для землянина між синами Ізрайлевими і для приходня, що пробуває між ними, закон один мусить бути в вас про того, хто помилився.

30 Но та душа, що піднявши руку кому що заподїє, чи він землянин, чи з приходнїв, наругався він з Господа; і викоренити мусять сю дївшу із серед люду,

31 Бо зневажив він слово Господнє і зломив заповідь його; викорениться душа тая; гріх її на їй.

32 І як були сини Ізрайлеві в пустинї, так знайшли чоловіка, що збирав дрова в субітнїй день.

33 І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея і до Арона і до всієї громади.

34 Та й віддали його під сторожу; бо не знати було, що з ним чинити.

35 І сказав Мойсей: Вмерти мусить чоловік сей; нехай закидає його каміннєм вся громада за табором.

36 І вивела його вся громада за табір, та й закидала каміннєм, і погиб він, як повелїв Господь Мойсейові.

37 І рече Господь до Мойсея:

38 Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм, щоб робили собі кутаси на кінцях верхньої одежі своєї в родах їх, і щоб причіпили до кутасів одежі шнурок з блавату.

39 І будуть вам кутаси на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всї заповідї Господнї, і сповняли їх, і щоб ви не подавались за серцем і очима вашими, що поривають вас до блудування;

40 Щоб ви памятали і сповняли всї заповідї мої й були сьвятими в Бога вашого. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї, щоб вам бути Богом. Я Господь, Бог ваш.

Числа 16

1 Уперся Кораг, син Їзгара, сина Кегаа, сина Левієвого, а з ним Датан та Абірам Елїабенки та Он Пелетієнко, сини Рубенові,

2 Та й встали вони проти Мойсея, і з ними двістї пятьдесять чоловіка із синів Ізраїля, князї громадські, покликані до ради громадської люде знамениті.

3 І зібрались вони проти Мойсея та Арона, і промовили до них: Годї вам! Бо ж уся громада сьвята і Господь серед неї. Чого ж ви пнетесь високо над громадою Господньою?

4 Почувши те Мойсей упав на лице своє.

5 І промовив він до Корага й усієї роти його, і каже: Завтра сповістить Господь, хто його і хто сьвятий, щоб допустити його до себе; кого він вибрав, того допустить до себе.

6 Так учинїть: Нехай возьме з собою кадильницї Кораг і вся громада його,

7 І завтра положіть у їх жару, і положіть на йому кадило перед Господом; і нехай буде так: той чоловік, що вибере його Господь, нехай буде сьвятим. Буде з вас, Левієві сини!

8 І промовив Мойсей до Корага: Слухайте ж, сини Левієві!

9 Хиба мало вам, що Бог Ізраїлїв вилучив вас із громади Ізраїля, щоб вам можна приближитись до його, щоб вам можна послугувати в храминї Господнїй та стояти перед громадою послугуючи їй,