Чтение онлайн

Руденко. — Поділяли? Дуже добре. Я пред'являю вам оригінал доповідного листа Канаріса, на якому є ваша резолюція…

Кейтель. — Я знаю цей документ з помітками на полях.

Руденко. — Стежте за резолюцією… Ось документ Канаріса, про який ви щойно сказали, ви вважали правильним… Ваша резолюція: «Ці положення відповідають уявленням солдата про рицарський спосіб ведення війни. Йдеться про знищення цілого світогляду, тому я схвалюю ці заходи й покриваю їх. Кейтель». Ваш підпис?

Кейтель. — Так, я написав це як рішення після доповіді фюрерові.

Руденко. — Але там не написано, що це Гітлер так сказав. Там написано: «Я покриваю. Кейтель». Я питаю вас, підсудний Кейтель, що іменується фельдмаршалом, який не раз називав себе тут солдатом, ви своєю кривавою резолюцією підтвердили й санкціонували вбивства беззбройних солдатів, що потрапили до вас у полон? Це правильно?

Кейтель. — Я беру на себе цю відповідальність…»

… Дуже страшний був допит американським прокурором Кальтенбруннера, Штірліц замружився, щоб відігнати від себе настирне видіння — довге, навіть трохи дегенеративне обличчя начальника РСХА, «доктора юриспруденції й вірного паладина Гіммлера».

«Еймен. — Підсудний, ви чули на цьому Суді показання, пов'язані з «особливим поводженням»? Що воно означало?

Кальтенбруннер. — Треба припустити, що це означало смертний вирок, який не виносив суд, а визначався наказом Гіммлера. Особисто я розумію це так».

(Штірліц подумав, якщо колись якийсь художник захоче намалювати фрески про людські достоїнства чи пороки, то брехню і жах він цілком може писати з фотографії Кальтенбруннера.)

«Еймен. — Підсудний Кейтель показав, що такий вираз був загальновідомий. Чи був і вам відомий вираз «особливе поводження»? Відповідайте, будь ласка, «так» чи «ні».

Кальтенбруннер. — Так. Був наказ Гіммлера — можу також послатися і на наказ Гітлера — стратити без судового розгляду.

Еймен. — Чи обговорювали ви коли-небудь з групенфюрером Мюллером просьби про застосування «особливого поводження» до деяких людей? Відповідайте «так» чи «ні».

Кальтенбруннер. — Ні.

Еймен. — Чи були ви знайомі з Джозефом Шпасілем?

Кальтенбруннер. — Я його не знав.

Еймен. — Я передаю вам його показання.

Кальтенбруннер. — Та це ж Йозеф Шпаціль! Його я знав.

Еймен. — Можливо, ви глянете на абзац, що починається зі слів «щодо» «особливого поводження»… Знайшли те місце?

Кальтенбруннер. — Щоб охопити зміст документа, я маю прочитати його повністю.

Еймен. — Підсудний, у вашого ж адвоката є копія цього документа!

Кальтенбруннер. — Мені цього не досить.

Еймен. — Гаразд, тоді читайте з середини сторінки: «Під час нарад начальників секторів групенфюрер Мюллер часто радився з Кальтенбруннером про те, чи слід застосовувати у тій чи тій справі «особливе поводження». Ось приклад такої розмови: «Мюллер: Скажіть, будь ласка, у справі «А» треба застосувати «особливе поводження»? Кальтенбруниер відповідав «так» або пропонував, щоб це питання вирішив рейхсфюрер. Коли відбувалася подібна розмова, називалися тільки ініціали, отже, особи, що були присутні на нарадах, не знали, про кого йшлося». Це письмове показання правда чи брехня, підсудний?

Кальтенбруниер. — Зміст цього документа не можна назвати правильним у вашому тлумаченні, пане обвинувач… Можливо, що Мюллер говорив зі мною про це, коли ми разом обідали, бо мене це цікавило з погляду зовнішньої політики й інформації…

Еймен. — Вам знайоме ім'я Цірайса?

Кальтенбруниер. — Так.

Еймен. — Він був комендантом концентраційного табору в Маутхаузені?

Кальтенбруниер. — Так.

Еймен. — Я зачитаю уривок з передсмертної сповіді знайомого вам Цірайса… «Раннім літом сорок третього року до табору приїхав обергрупенфюрер СС доктор Кальтенбруниер… Йому було показано три методи вбивства: пострілом у потилицю, через повішення й умертвіння газом. Серед призначених для екзекуції були й жінки; їм відрізали волосся і вбили пострілом у потилицю. Після страти доктор Кальтенбруниер подався в крематорій, а пізніше — до каменоломні». Це правильно?

Кальтенбруниер. — Це брехня.

Еймен. — Добре… Перед вами документ… Про знищення на місці англо-американських льотчиків… Підписано: «Доктор Кальтенбруниер». Чи заперечуєте ви той факт, що маєте причетність до цього наказу?

Кальтенбруниер. — Я ніколи не одержував цього наказу.

Еймен. — Ви заперечуєте, що тут стоїть ваш підпис?

Кальтенбруниер. — Пане обвинувач…

Еймен. — Відповідайте на моє запитання: ви заперечуєте, що це ваш підпис?

Кальтенбруниер. — Я не одержував цих документів. Звичайно, я якоюсь мірою винен, що не звертав уваги, чи не даються від мого імені такі накази…

Голова трибуналу. — Я нічого не розумію! Або ви говорите, що це не ваш підпис на документі, або ж — що підписали його, не подивившись на зміст. Що саме ви стверджуєте?

Кальтенбруниер. — Панове! Я ніколи не одержував цього документа! Я не міг підписати його, бо це суперечить моїм переконанням!

Голова трибуналу. — Я не питаю про ваші переконання. Я хочу мати відповідь: ви підписували його чи ні?

Кальтенбруниер. — Ні.

Голова трибуналу. — Але ж там стоїть ваш підпис!

Кальтенбруниер. — Я не певен, що це мій підпис.

Голова трибуналу. — Полковнику Смирнов, по яких пунктах ви хотіли піддати свідка перехресному допиту?

Смирнов. — Підсудний заперечував свою участь у знищенні євреїв у Варшавському гетто… Він запевняв, що поліцай-фюрер Польщі Крюгер нібито підлягав безпосередньо Гім-млерові і ніякої причетності до Кальтенбруннера не мав…

Голова трибуналу. — Будь ласка, ставте питання.

Смирнов. — Я прошу дати підсудному щоденник Франка. Читайте і стежте, чи правильно перекладено. «Немає сумніву, — каже Крюгер, — що усунення євреїв вплинуло на заспокоєння… Але серед робітників-євреїв є спеціалісту яких сьогодні не можна замінити поляками без будь-яких наслідків… Тому Крюгер просить доктора Кальтенбруннера доповісти про це рейхсфюрерові СС…» Чому Крюгер робив це через вас?

Кальтенбруниер. — Крюгер жодного слова не каже про те, що я там був як його начальник. Він знав лише, що я як шеф служби інформації рейху часто приходив до Гіммлера із спеціальними повідомленнями і він просив мене доповісти йому й це питання…

Голова трибуналу. — Ви говорите аж надто швидко і виголошуєте промови, не відповідаючи на запитання.

Кальтенбруниер. — Крюгер підлягав безпосередньо Гіммлерові.

Смирнов. — Я прошу відповісти, чи просив вас Крюгер подати його звіт Гіммлеру, чи ні? Це все, про що я вас питаю.