Чтение онлайн

– Жінка.

– А хто ж це вам приготував такий смачний обід?

– Жінка.

Тут якраз з роботи і жінка прийшла. Петро до іноземця:

– Знайомтесь, Джоне, моя дружина з роботи прийшла.

– А де решта дружин?

– Яка решта? В мене одна дружина.

– Одна і це все встигає?А я думав, що у вас багатожонство.

1.6.1980 р.

ПРО БОЖЕВІЛЬНИХ

В будинок для божевільних /по простому – дурдом/, прибула група лікарів – експертів, щоб комісувати тих хворих, які подають надію на виздоровлення, тобто – порозумнішали. Ідуть вони та й ідуть, аж дивляться, як один хотів попісять з п’ятого поверху, а коли помітив делегацію, як тут же почав утікать. Ну думають – цей, певно, порозумнішав і всі пішли за ним. Догнали. Питають:

– Чому ти втік і не став пісять?

– Еге, нема дурних. Щоб за струю мене з п’ятого поверху стягнули.

Ідуть далі, аж дивляться, один з басейна за чуприну тягне другого. Ну, думають,– цей явно порозумнішав. Приходять, дивляться, аж той другий, якого він витяг з бассейна – уже вісить на крючку.

– Це ти його на крючку підвісив?– питають того, що порозумнішав.

– Я.

– А навіщо?

– Щоб висох.

Ідуть далі, аж дивляться, стоять два здоровані, а третій сидить. І один з тих що стоїть, держить над головою сидячого – цвях, а третій приготовився кувалдою забить той цв’ях сидячому у голову. Але, як тільки той, що тримає кувалду – розмахнеться, як той що тримає цвяха – руку забирає. Ну, думають, цей уже справді порозумнішав. Приходять. Запитують:

– Чому ви забрали руку з цвяхом, як той розмахнувся кувалдою?

– А раптом він промахнеться і вліпить мене кувалдою по руці.

Роздосадована медкомісія так і пішла ні з чим. Підійшли ще до одного божевільного, що сидів біля грубки і запитують:

– Ну от скажи, Сидоров, якби ми тебе комісували, тобто, виписали додому, щоб ти робив?

– Женився б.

О, цей, мабуть, порозумнішав і запитують далі:

– Ну, а якби женився, то щоб потім робив?

– А потім я б з жінкою ліг спати.

– Молодець, ну а далі щоб ти з нею робив?

– Зняв би з неї труси.

– Це ж геніально, а далі що?

– А далі я б з трусів повитягував гуми і ними гонив би мух, щоб спати не заважали.

НУ ФРАЄР!

Один чоловік вирішив розлучитись з дружиною. Йде суд.

Суддя й запитує в чоловіка:

– Пане Сушицький, розкажіть, чому ви вирішили розлучитись із своєю дружиною?

– Бо вона мене не влаштовує.

Із зали голоси:

– О, фраєр! Ви тільки подивіться на нього! Всю Дарницю влаштовує, а його,– бачите,– ні!

27.7.1970 р.

НА ЦВИНТАРІ

Помер в одної жінки чоловік, якого вона дуже кохала. Отож і вирішила заказать йому пам’ятник. А поки той пам’ятник виготовляли, то жінка ходила на цвинтар і оплакувала свою гірку жіночу долю. Та одного разу, коли вона прийшла на цвинтар, то побачила, що там вже стоїть пам’ятник, на якому написано:

«Чоловіку від дружини». А поруч стоїть жінка і плаче.

– Ви не знаєте, хто поставив цей пам’ятник?– звернулась жінка до теї жінки, що стояла поруч і плакала.

– Я,– відповіла жінка в чорному.

– Але, пробачте, адже я його жінка. Та й додому він ніколи не запізнювався і зарплату приносив справно...

– А нам вистачало обідньої перерви і прогресивки.

АПЕНДИЦИТ

Швидка привезла хворого в лікарню. Вирішили поставити діагноз. Один лікар доводив, що в хворого – язва шлунка, а другий стверджував, що в нього порок серця, третій переконував, що в нього нирки. Одним словом думали-міркували і вирізали апендицит...

ГЛУХИЙ І ЛІКАР

Глухуватий старенький дідок прийшов до лікаря і питає:

– Докторе, що мені робити?

– А що у вас?

– Та от пукну і не чую.

– Не переймайтесь. Ось вам рецепт, візьміть ці ліки і буде все гаразд.

– І що ж це за ліки?

– А це такі ліки, що тепер ви будете пукати сильніше.

ОДИН ВИХІД

У єврея запитали:

– Що ви будете робити, коли почнеться війна?

– У мене є два виходи,– відповів єврей,– або я попаду на передову, або я попаду в підпілля.

– А якщо ви попадете на передову?

– У мене також є два виходи: або мене уб’ють, або я лишусь живий.

– А якщо вас уб’ють?

– В мене також є два виходи: або я чорта з’їм, або чорт мене з’їсть.

– Ну добре, а якщо чорт вас з’їсть?

– О, тоді в мене вже буде один вихід.

ПОМОЖЕМО

У одному селі вибирали нового голову колгоспу, але той, кого вибирали, всіляко відмовляється і звертається до громади:

– Людоньки ви мої, та який же з мене голова, як у мене ніякого досвіду.

Із зали голоси:

– Навчимо!

– Але ж ви знаєте, що якщо ви мене виберете, так я ж весь колгосп проп’ю...

Із зали знов голоси:

– Поможемо!...

МОГЛО БУТИ І ГІРШЕ

Товариш розповідає товаришу:

– Ти чув, Петре, що у нашому будинку один псих-чоловік застав свою жінку з коханцем в ліжку і під гарячу руку убив його і її. А Петро слухає та й говорить:

– Боже ж ти мій, яке це нещастя.

– А чого ти їх так жалієш?

– Бо могло бути і гірше...

– А куди ж іще гірше?

– А те, що десь годиною раніше це все могло трапитись зі мною.

ПОЛКОВНИК І НОВОБРАНЦІ

Полковник до новобранців:

– Доброго дня, товариші новобранці.

– Здоров’я зичимо, пане полковнику.

– У вас х..ї є?

– Так точно, пане полковнику.

– А п...ди тут получите,– сказав полковник і пішов у казарму.