ЩЕ ОДНА ПРЕКРАСНА КАТАСТРОФА
Шрифт:
Коломієць знизав плечима.
— Я згодний. Але тепер по приїзді губернатора можна бути певним, що геліопольці підуть боротися проти британського імперіалізму.
— Ви маєте рацію.
Думбадзе нахилився до чемодана й затяг останнього ремінця.
— Отже, найприкріше це, безперечно, те, що ми пакуємо цей чемодан.
– І вивчаємо бедекер, — долучив Коломієць. — Власне кажучи, я собі добре уявляю, що мали б ми робити зараз. Але я не зовсім ясно уявляю те, що насправді нам доведеться робити.
— Певна річ, — охоче підтримав Думбадзе, з гнівом штовхнувши запакованого чемодана ногою. — Ми б мали зараз покинути цей чемодан і податися навздогін за Ліліан, Ямою та Альбертом Сю…
— В Пешавар…
— Бомбей, Калькутту…
— Словом, у глиб країни, я знаю — ви тримаєте в руках бедекер і можете перерахувати всі пункти нашого уявного подорожування. Закрийте бедекер: ми не поїдемо туди.
Коломієць слухняно закрив довідника й зітхнув.
— Ми б мали зараз організувати місцеве населення й захопити губернатора…
— Тим часом треба було б налагодити зв’язок з повстанським комітетом у Пешаварі.
— Не забудьте й про гірські племена афридійців. Це вже є певний кадр для розгортання партизанських загонів.
— Найтяжче було б установити щільний контакт із пролетарськими організаціями центральної частини краю. Цей Пенджаб так далеко закинутий і зовсім майже ізольований від пролетарських районів Індії. Власні пролетарські кадри з Пешавара надто невеликі. Ми б мали…
Думбадзе зірвався з місця й з силою загатив кулаком об стіл.
— Чорт забирай! Проклятий кон’юктив. Ви дивіться — ми не маємо права чинити так, як того вимагає наше класове чуття!
Він замовк і, трохи заспокоївшися, закінчив:
— Ви звернули увагу, як на протязі цілого роману ми з вами руки і ноги, якщо можна так висловитися, зв’язували розвиткові сюжету? Скільки разів повинні ми були активно виступити й тим вплинути на хід подій! Але ми не могли цього зробити, бо ми… радянські громадяни й кожне наше слово, кожний наш вчинок був би розцінений, як “пропаганда”, як “рука Москви”! Чорт забирай! Трудне становище радянського персонажа в колоніальних романах!
Він знову замовк і потягнувся до пальта з капелюхом:
— Беріть чемодан і, щоб не ускладняти міжнародного становища, щоб не викликати нової зливи брудних наклепів на Радянський Союз, давайте рушати геть.
1930