Чтение онлайн

Незнайомий. Баста! Двадцять!

Моко. Отак би й давно…

Тиша.

Моко. Ну, бачиш, не так то й важко виявилось. Мерсі, мон шер [7] . Тільки я ще тобі й таке скажу…

Незнайомий. Що? Нові умови?

Моко. Нові… Дрібниця. Коли будемо вже там, не спробуй вставляти мені палиці в колеса. Знайду й під землею і ось цим, бачиш?

Сашо почув, як забринів морський ніж, що ввіткнувся у двері. Незнайомий не відповів нічого.

Моко. Не забувай!

Незнайомий. А якщо ти тут нам палиці в колеса вставлятимеш?

Моко. Я божа корівка! Мене звуть Моко! Можливо, я п'яниця й пірат, але у цих справах я вікінг! Кінець!

Мортій. А, братіку, ти переборщив. Виходить, ми бандити, а не свідомі борці! Це образа!

Моко. Ну то й борися собі на здоров'я, трухлява драбино! Борись! Я авантюрист, і мені від твоєї боротьби ні холодно, ні жарко!.. Борець! Воша ти, а не борець!.. Коли ти мені заплатиш — я в саме пекло піду! А спробуєш мене обдурити — сам підеш! Кінець! Майоре, давай квадрати і годі вже на сьогодні!

Незнайомий. Ось тут написано… Значить, назад через три дні! Дивись, щоб не повернувся раніше! Інакше все зведеться нанівець.

Моко. Через три дні, якщо на те воля Нептуна… Мерсі. Адьйо! Ага, стривай. А гроші для Привида?

Незнайомий. Теж хочеш забрати?

Моко. Авжеж. Ми з ним — одна компанія.

Незнайомий. У нього три.

Моко. Не буде діла. Десять круглих.

Незнайомий. Розбійник!

Моко. Прошу без епітетів! Не з своєї кишені виймаєш!

Тиша. Певно, незнайомий почав заповняти новий чек.

Моко. Стоп! Пиши на моє прізвище.

Незнайомий. Як це на твоє?

Моко. На моє й квит! Я ж тобі сказав, що ми — одна компанія. Він залишається тут. Я йому віддаю свою хату й виноградник, а він мені чек. Так на так.

Незнайомий. Не розумію. Тут же його накриють!

Моко. Накриють — то накриють. Побуде на «курорті», а коли повернеться — матиме власну хату й виноградник. Що нам про нього думати, він парубок!

Незнайомий. Хитрий! Нічого не вийде. Юро сам одержить свій чек.

Моко. Як одержить, коли він тебе не знає?

Незнайомий. Почнеться колотнеча — тоді.

Моко. Тоді ніколи буде і вгору глянути. Давай!

Незнайомий. Принеси доручення.

Моко. Прошу, сер. Тільки й того, що нотаріусом не завірено.

Незнайомий. Розбійник!

Тиша. Певно, незнайомий знову заповнював чек.

Моко. Гранд мерсі. Щиро дякую.

Незнайомий. Більш нічого? Інших умов немає?

Моко на все горло зареготав.

Мортій. Тссс! Тихше ти!

Моко. Криса стара!… Думаєш, я не знаю, за що ти борешся? Скажи спасибі, що я нейтральний!.. Всі умови вичерпані, майоре!

Незнайомий. В добрий час. Тільки обережно, чуєш?

Моко. Буде все в порядку. Адьйо.

Сашо чув, як цокнула клямка. Моко вибрався з хати. Хтось замкнув за ним двері. Певно, Мортій.

Незнайомий. Мерзотник! Шахрай і мерзотник!

Мортій. Це правда…

Незнайомий. Чорт його бери! Аби на користь справи… Так. Значить, усе гаразд? Ну, боже поможи!

— Амінь! — знову набожно повторив Мортій.

Незнайомий. Ану піди глянь, що там надворі.

Мортій вийшов, підійшов до західного віконця, в яке вліз Сашо, відчинив його й довго стояв там. Потім повернувся назад.

— Чисто, — сказав він. — Така погода, що просто диво!

Незнайомий. Гаразд. Кінець.

Сашо чув, як незнайомий протискувався крізь віконце. Мортій зачинив вікно, вийшов і замкнув двері підвала. Сашо трохи посидів. Потім швидко вибрався з діжки, виліз у вікно, замкнув його на защіпку і заліг у бур'яні. Серце калатало. Він полежав, доки Мортій зайшов у флігель, переліз через розвалений ріг муру й крадькома подався до перешийка. Але незнайомого й сліду не було. Неначе крізь землю провалився.

Сашо нерішуче зупинився, потім пішов назад.

Неподалік від Мортієвої хати стояла розвалена будівля. Сашо забрався туди, щоб пересидіти до світанку. Дув рвучкий вітер. Здавалося, що світанок настає надто повільно. Від нічного холоду і нервового напруження хлопець тремтів. Зуби цокотіли. Нічні гості Мортія його приголомшили. Виходить, справа набагато складніша й страшніша, ніж хлопці думали. Той факт, що контрабандисти виявились водночас і ворогами народу, диверсантами, дуже його вразив, і він тепер не міг ні про що інше думати. Адже ці люди готують щось жахливе, але хлопець не міг догадатися, що саме. Все одно, що б там не готували, це буде щось криваве й страшне. А може, він помиляється, і тут міститься тільки база для переправки бандитів у країну? А Моко, мабуть, їде, щоб доставити нових? Гм, невідомо. Вони говорили про якусь колотнечу. Значить, щось готують.

Трохи заспокоївшись, Сашо почав тверезіше обмірковувати останні події. Серед усіх фактів вирізнялися два: смертельна небезпека, яка нависла над хлопцями, і від'їзд Мока. Ага! До хлопця раптом дійшло, що майор зробив дуже хитру пастку: заманив спершу його, Саша, щоб звабити інших, а потім і всіх разом пристукнути! Мока не буде, хлопці проберуться в печери самі і їх там уб'ють! Підступний тип!

Що він повинен зробити?

Хлопець глибоко задумався. Все так заплуталося, що не знаєш, звідки й починати. Піти до своїх і розповісти їм усе? Але, згадавши, як жорстоко вони обійшлися з ним, Сашо аж зубами заскреготав. Дзуськи. Чи, може, піти до капітана Рачева? І що ж воно тоді буде? Хтось піймає бандитів, а він схопить облизня. Інша справа, коли він сам влаштує все так, щоб бандити потрапили в пастку. Тоді героєм буде він. Оце справжній подвиг! А інакше й дурень зуміє! Тим більше, що Моко може не виказати нічого або зволікати, доки інші повтікають. Ні, ні! Потрібні факти і ще раз факти!