Чтение онлайн

4 Бо Господь вибрав собі Якова, Ізраїля - як власність свою.

5 Знаю бо, що Господь великий, і Владика наш понад усїма богами.

6 Все, що Господеві подобається, творить він на небесах і на землї, на морях і в глибинях.

7 Підносить хмари понад землю, дає дощ з блискавками, виводить вітра із сховищ його.

8 Він повбивав перворіднїв в Египтї, від чоловіка до скоту.

9 Явив ознаки і чудеса серед тебе, Египте, над Фараоном і над всїма слугами його;

10 Погромив великі народи, і повбивав потужних царів:

11 Сигона, царя Аморійського, і Ога, царя Базанського, і всї царства Канаанські;

12 І віддав землю їх в наслїддє Ізраїлю, в наслїддє народові свому.

13 Господи, імя твоє вічне; Господи, память твоя з роду в рід.

14 Бо Господь зробить суд над народом своїм, і змилосердиться над своїми слугами.

15 Божища народів - срібло й золото, твориво рук людських.

16 Уста мають, і не заговорять; очі мають, і не бачать;

17 Уші мають, і не чують, і в устах їх нема диху.

18 Рівні їм ті, що роблять їх, кожний, що на їх вповає.

19 Доме Ізраїля, прославляйте Господа! Доме Аарона, прославляйте Господа!

20 Доме Левії, прославляйте Господа! Боячіся Господа, прославляйте Господа!

21 Да буде благословен Господь від Сиона, що живе в Єрусалимі! Аллилуя!

Псалтир 135

1 Х валїте Господа! Він бо благий, милість його вічна.

2 Хвалїте Бога над богами! Бо милість його вічна.

3 Хвалїте Пана над панами! Бо милість його вічна;

4 Він один творить чудеса, бо милість його вічна;

5 Він премудро сотворив небеса, бо милість його вічна;

6 Він утвердив землю над водами, бо милість його вічна;

7 Він сотворив великі сьвітла, бо милість його вічна;

8 Сонце, що має правити в день, бо милість його вічна;

9 Місяць і зорі, що мають правити в ночі, бо милість його вічна;

10 Він покарав Египет на перворіднях, бо милість його вічна;

11 Вивів зміж них Ізраїля, бо милість його вічна;

12 Сильною рукою і піднесеним рамям, бо милість його вічна;

13 Він розполовив Червоне море, бо милість його вічна;

14 І провів Ізраїля крізь його, бо милість його вічна;

15 А Фараона і військо його кинув у Червоне море, бо милість його вічна;

16 Провів нарід свій через пустиню, бо милість його вічна;

17 Погромив царів великих, бо милість його вічна;

18 Повбивав царів потужних, бо милість його вічна;

19 Сигона, царя Аморійського, бо милість його вічна;

20 І Ога, царя Базанського, бо милість його вічна;

21 І землю їх дав в наслїддє, бо милість його вічна;

22 В наслїддє Ізраїлеві, слузї свому, бо милість його вічна;

23 Він спогадав нас, як ми були понижені, бо милість його вічна;

24 Вирятував нас від ворогів наших, бо милість його вічна;

25 Він дає поживу всякому тїлу, бо милість його вічна;

26 Хвалїте Господа небесного! Бо милість його вічна.

Псалтир 136

1 Н ад ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали.

2 На вербах її повішали ми псалтирі наші.

3 Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: "Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!"

4 Як же нам пісень Господнїх на чужій землї сьпівати?

5 Коли забуду тебе, Ерусалими, нехай праву руку мою віднїме в мене!

6 Нехай язик мій прилипне до гортанї моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима над усї радощі мої!

7 Не забудь, Господи, день Єрусалима синам Едомським, що кричали: Руйнуйте, до нащадку його руйнуйте!

8 О дочко Вавилона, ти окаянна! Щасливий, хто відплатить тобі все, що ти заподїяла нам.

9 Щасливий, хто, вхопивши дїточок твоїх, розібє їх о камінь!

Псалтир 137

1 Давидова. Б уду прославляти тебе з цїлого серця, і псальми тобі сьпівати перед потугами.

2 Буду поклонятись перед сьвятим храмом твоїм, і хвалити імя твоє задля милостї і правди твоєї; ти бо над усе возвеличив слово твоє й імя твоє.

3 В день, як я кликав тебе, ти озвався до мене; ти підняв силу душі моєї.

4 Будуть прославляти тебе, Господи, всї царі землї, коли почують слова уст твоїх;

5 І будуть сьпівати про дороги Господнї, і про велику славу Господню!

6 Господь високо; але він бачить пониженого, і гордого з далека пізнає.

7 Коли жити му в тїснотї, ти оживиш мене; проти лютостї ворогів моїх простреш руку твою, і правиця твоя заступить мене.

8 Господь докіньчить за мене; Господи, милість твоя вічна! Не покидай дїла рук твоїх!

Псалтир 138

1 Проводиреві хора; псальма Давидова. Г осподи! Ти розглянув мене, і пізнав.

2 Ти знаєш, коли я сяду, і коли встану; ти з далека розумієш думки мої.

3 Ти бачиш стежку мою і місце відпочинку, і всї дороги мої знаєш.

4 Бо ще нема слова на язику в мене, а вже ти Господи, добре все знаєш.

5 З заду і з переду обступив мене! і руку свою положив на мене.

6 Розуміннє, надто - дивне, надто високе для мене, не здолїю збагнути його.

7 Куди йти менї перед духом твоїм, куди втекти менї від лиця твого?

8 Зійшов би я на небо, - ти там єси; спочив би я під землею, і там ти єси.