Біблія /Библия
Шрифт:
6 Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
7 Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
8 Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
9 Хто може сказати: Серце я очистив, - я чистий від гріха мого?
10 Не однакова вага, не однака міра, одно і друге - гидота Господеві.
11 Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
12 Ухо, що чує, й око, що бачить - одно й друге сотворив Господь.
13 Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
14 Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, - хвалиться.
15 Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба - уста розумні.
16 Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
17 Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
18 Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
19 Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
20 Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
21 Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
22 Не говори: "За зло я самий віддам"; полиши се Господеві, - він охоронить тебе.
23 Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра - йому противна.
24 Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж - як узнати дорогу свою?
25 Се сїть людинї - сквапно обіт складати, а послї обіту - роздумовати.
26 Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
27 Господень сьвічник - се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
28 Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
29 Слова молодих - їх сила, а окраса старих - їх сивий волос.
30 Рани від побоїв - се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.
Приповiстi 21
1 В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє.
2 В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить.
3 Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва.
4 Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим - се гріх.
5 Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.
6 Надбане добро язиком льживим - се проминаючий подих, се погибельні сїти.
7 Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.
8 Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.
9 На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.
10 Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.
11 Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.
12 Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.
13 Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.
14 Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху - велику досаду.
15 Правий суд - се радість праведному, а страх лиходїєві.
16 Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.
17 Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ - тому не збогатїти.
18 Викупом буває за праведного безбожний, й за правого - лукавий.
19 В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.
20 В господї мудрого - омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.
21 Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.
22 Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.
23 Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє.
24 Надутий лиходїй - без'умом зовуть його - порпаєсь в попелї гординї.
25 Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого;
26 Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого.
27 Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять.
28 Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду.
29 Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить.
30 Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві.
31 Коня готують на день бою, та побіда - від Господа.
Приповiстi 22
1 Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
2 Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
3 Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
4 За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
5 Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
6 Настав на добру путь малого, - а й старим він не зверне з неї.
7 Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
8 Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
9 Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.