Чтение онлайн

— Я вважаю, що це те, що відрізняє вас від інших…

ши дверима.

— Правда?

Увесь запал Мусі вмить зник.

Олексій кивнув.

Боса, в пеньюарі, з капелюшком стриженого волос-

І відставив свій бокал.

ся, розпашіла, вона стояла перед чарівною суперни-

цею, відчуваючи себе не просто смішною — кумедною.

* * *

І жалюгідною до того ж.

Ну, повернемось до власноруч обскубаної Мусі!

Ситуацію врятувала не менш схвильована Ванда.

Вона, здається, добре увійшла в роль обуреної дру-

І зробила те, чого Муся аж ніяк не чекала від такої на

жини і подумала, що має повнісіньке право втрутитися

перший погляд сильної жінки.

174

175

Ванда закрила обличчя руками і немов підкошена

— Саме так. Кішка! Дика і до того ж… — він огля-

впала на ліжко.

нув її і додав з незворушною посмішкою: — До того ж

— Вибачте, заради бога… — здушено пробурмоті-

обскубана…

ла вона. — Самотність — страшна річ. Мені сором-

Муся накинулася на нього, розмахуючи кулач-

но… Соромно…

ками:

Вона гірко заридала, зминаючи під собою шовко-

— Якщо я кішка, то ви… ви…

ве простирадло і насуваючи його на голову.

— І нерозумна до того ж… — додав Олексій, стри-

Мусі стало прикро. Як кажуть, сам не гам і іншому

муючи її відчайдушний натиск.

не дам!

— Та ви ж її цілували! — продовжувала пручатися

Олексій Крапка — вільна людина, і Муся тут ні

Муся, намагаючись висмикнути свої кулачки з його

до чого!

долонь.

Постоявши кілька секунд над Вандою, що не при-

— Знову ревнуєте? — гмикнув Олексій. — А, між

пиняла схлипувати і вибачатись, Муся повернулася

іншим, це був звичайний слідчий експеримент! А ви

і тихо пішла з каюти.

завадили…

Ще раз остаточно вирішивши, що вона ніколи, ні-

— Що? Завадила?! Який іще експеримент? — при-

коли не вийде заміж!

пинила смикатися в його руках Муся.

— Ну нам же потрібно… ту… родимку… знайти… —

трохи присоромлено вимовив Олексій.

* * *

Муся задихнулася від огиди і гніву — навіть не зна-

Як би там було, але, переодягнувшись і ледь пригла-

ла, яке почуття опанувало нею більше.

дивши волосся, Муся вискочила на верхню палубу

— А-а-а-а… — проспівала тоненьким голосом. —

в пошуках напарника.

Бідненький… То ви таким чином родимку шукали.

Так і є!

Співчуваю… А хто у вас на черзі наступна? Може, ма-

Він стояв там, сповнений праведного гніву.

дам Шток?

— Тепер я розумію, чому вас татусь у село за-

Олексій відпустив її руки, поправив комір сорочки, слав! — одразу сказав він. — Ви ж тицяєте носа не

застебнув ґудзик: битва закінчилася.

в свою справу!

— А я, до речі, ще вашого плечика не бачив, — ска-

— Справу? — аж підскочила Муся. — Чудова від-

зав з іронією. — Хоча ж я ваш чоловік…

мовка! Я ж сказала: мартопляс ви і бабій! Негідник!

Ох і даремно ґудзик застібав!

Від вас немає ніякої користі!

Адже наступної миті Муся випросталась, мов тя-

Олексій зморщився.

тива:

— Та вгамуйтесь ви, кішко!

— Який іще чоловік? Ненавиджу! Жалюгідна ни-

— Хто кішка? Я кішка?

шпорка! Бабій!

176

177

Викинула праву ручку наперед і…

Певно, крутяться якісь колеса, чіпляючись одне за

…і обидва почули за собою веселе покашлю-

одне, мов у механізмі годинника.

вання:

Цікавість узяла гору.

— Де любляться — там і чубляться.

Муся відчинила металевий люк і почала спускати-

Князь із купцем немов змовились підглядати!

ся ще нижче.

Олексій скористався давнім прийомом, котрий

Пішла вузьким темним коридором. Тут не було ані

гарненько спрацював не далі як учора: притис Мусю

червоних килимів, ані гасових ліхтариків.

до себе, зображаючи шалену пристрасть.

Пошарпані металеві двері були зачинені на вели-

Але цього разу не поцілував, адже Муся загрозли-

кі такі ж пошарпані гаки. Що за ними? Каюти матро-

во клацнула зубками прямо перед його носом.

сів? Машинне відділення?

Вирвалась і побігла геть.

По ще одних вузьких сходах спустилася нижче.

Повіяло холодом, світло згустилося до чорноти.

Одна з дверей завтовшки не менше як двадцять

* * *

сантиметрів виявилася прочиненою.

Муся спускалася нижче і нижче сходами палуб, до-

З неї повіяло крижаним холодом.

ки не опинилася на самому нижньому поверху пе-

Муся зазирнула досередини.

ред металевими дверима з написом «Службовий

Була б менш рішучою, то відсахнулася б! Адже по-

вхід».

бачила те, що не бачила ніколи.