Полтава
Шрифт:
драґони— драгуни, вояки кавалерійських частин, що вели бій у пішому і кінному строю
драпіжний— хижий
дрисля— пронос, бігунка, різачка
друлити— штовхнути
дурійка— безум, божевілля
евентуальний— можливий
ексцеленція— превосходительство, ясновельможність
електор— курфюрст, який мав право брати участь у виборах імператора Священної Римської імперії
електор саський— саксонський курфюрст, який мав право брати участь у виборах короля
еольці— еолійці, одне з основних давньогрецьких племен. Із Східної Фессалії поширилися по цілій Фессалії і Беотії, а тоді на північно-західну частину Малої Азії.
єґер— солдат особливо стрілецького полку
єден до Caca, а другі до ляса(польськ.) — один так, а другий інак; хто до ліса, хто до біса
єктенія— моління, яке читає священик або дяк і на яке хор і/або лик (зібрання) відповідає: Господи, помилуй і Подай, Господи; моління про царя і його дім під час служби Божої
єрепуд— малоросла людина; недомірок; карлик
єрмолой— див. ірмолой
Єфіяльт[Ефіальт] — за давньогрецьким переказом грек, який показав Ксерксові обхідну стежку, якою перси зайшли в тил спартанцям в битві при Фермопілах
жакувати— грабувати, розкрадати
жасно— страшно, жахливо
жевжик— жвавий хлопчик
жий— живи
жировище— місце жирування диких тварин
жльопати— жадібно пити
жмінка— жменька
жрекиня— жриця
з диму— з комина, з хати
з рамени— з середовища; зі складу
заблизнитися(про рану) — затягнутися, зажити
завести— не оправдати надій
завійниця— завійна, різкий пекучий біль у грудях або животі
заводити— голосно плакати, голосити
заговірник— змовник
заголюкати— задурманити людину, заговоривши її, забивши баки словами і криком
загреба— пшеничний корж, випечений у жару
заґа— сага, твір давньоскандинавського епосу
задолований— захований (закопаний під долівкою тощо)
задраснути(польськ.) — подряпати
закалений(рос.) — загартований
заков'язнути— померти, задубіти
замигтіти— з'явитися на короткий час і зникнути з поля зору
запари— зашпори, гострий біль від морозу, холоду (звичайно в пальцях рук, ніг)
зап'яток— задня частина п'яти; задник, закаблук
засібна(країна) — багата
заспа— сніговий насип, кучугура
затирати руки— потирати руки
затроювати— затруювати
защита— захист, охорона
зводжений(місток) — який зводиться, підіймається
здевастувати(з польськ.) — розорити, спустошити
здоліти— здолати, змогти
Зевес— Зевс, верховний бог у грецькій міфології. Перебував на горі Олімп.
ЗеленськийДмитро — Лубенський полковник, свояк І. Мазепи. Належав до старшин, які після доносу В. Кочубея з власної ініціативи клялися у вірності гетьманові. Лише з ним, Д. Апостолом та Д. Горленком гетьман радився, чи йти на з'єднання з московським військом. Після Полтавської битви здався. 1711 р. був ув'язнений і засланий до Сибіру, де у злиднях помер.
зіло— дуже
зінський— злий, паскудний
зіскати— найти
злоги— пологи
злюзувати(польськ.) — відпустити (вартового, чергового тощо)
зментружений— занепокоєний, стривожений
змисли— відчуття
змізерований— змарнілий
змолоцок(з польськ.) — молотник
знебутися— знесилитися, перевтомитися
знеправлений— позбавлений прав
зорішливий— зоряний
Зосим і Саватій— святі, опікуни пасічництва
зуховатий— завзятий, молодцюватий, хвацький
з рамени— з середовища, зі складу
ід— до (прийж.)
ієромонах— монах у сані священика
ізмінник(рос.) — зрадник
ілюзія— самообман, обман
Інд, Ґанґ— великі ріки в Азії
індур— індик
інсиґнії[клейноди] — найчастіше дорогоцінні предмети, що є ознаками влади (атрибутами державності), гідності, спеціального відзначення. У княжі часи до них належали бунчуки, стяги. У козацтва інсиґніями були корогва (прапор-святиня), булава, бунчук, гербова печатка, литаври, сурми, тростинова палиця зі срібною кулею, пернач (полковницька регалія). Від XVI ст. ознакою найвищої військової (гетьманської) влади була булава. У духівництва інсиґніями є митра, панагія, посох, корогва.