Чтение онлайн

…До Трохименка, розмахуючи браунінгом, біг стурбований Калінкін.

Коли він підбігав уже близько варти, Трохименко підвівся і стояв з рушницею так, як повинен стояти за всіма правилами й законами вартовий.

Калінкін розводив руками, вимахував браунінгом і все докоряв чимось Трохименкові…

–  Хай буде кара, хай суд військовий,-махнув у відповідь рукою Трохименко.
– Серце в мене таке, товаришу Катінкін…- тихо додав він.

На постріл з кінця в кінець кордону, ріки, випускати на сполох кулі вгору. Вогненні лінії - по обидва боки Збруча - порушили спокій і стародавньої ріки, і кіп, і сивого жита далекого, що заткало аж ген-ген, на козацькому окопі, вуйка старого, схожого на лелеку.