Чтение онлайн

нагадували риб'ячі.

– Ніхто сього не відає, - сказав Антон, зажурений і задивлений.
– Це Загадка.

Архе - се холодний вогонь... Ти це відчула, пра'? Зазвичай кажуть так: коли

закрапуєшся, ти губиш нитку розповіді, а читати починаєш із того місця, яке

першим покажеться на очі. Не сподобалося - шукаєш далі. Ви зрозуміли?
– він

покосився на Бубу, що з відкритим ротом, у цілковитій нерухомості витріщався

на Антона.

Терезка кивнула, хоча думала зовсім про своє.

– Якщо ви виділи, як виглядає «плазма», можемо погомоніти й про «Архе-8», -

продовжив Антон і знову зміряв поглядом нерухомого Бубу.

Терезка наморщилася.

– Котресь із твоїх дзеркал вже цим займалося. Ноон, блін, крапочки... Такий

завал, шо здохнути. Даремно час гаяти. Певне, тупенька я.

Антон задумався і посмикав бороду. Йому хотілось виправити враження від

дзеркал. Йому хотілося (вона

відчувала це) відновити у Терезці перше враження приємного і незазнайкуватого

молодика, якому є що розказати.

– Ти давай все поволі. По реченню, - піддалася Терезка.
– Так, шоби я

зрозуміла. Окі-докі?

Антон, ще поскубавши свою рослинність, розпочав із такого:

– Я зрозумів, що існує змова, - сказав він і на підтвердження кивнув

підборіддям.

Терезка кивнула й собі: можливо. Буба втягнув кутиком рота слину, що стікала

по підборіддю.

– Наступне. Я зрозумів, якого роду це змова. Я назвав ЇЇ змовою команд.

Схоже, ті, хто регулюють еволюцію, вирішили покорити людину. Це, сказати би, змова самої еволюції проти людини. Бо, виявляється, все, що б людина не

робила, вона робить по команді.

Терезка дала знак спинитися.

– Які ще, до біса, команди?

– Геометричні, - сказав Антон і насупив брови.

Терезчин регіт як обрізало. Сплило кілька назв: Лобачевський, «Сумнівання»

(неопубл.). Риман, «Проникнення в неточковість» (неопубл.). Гаусе, «Введення

в нелінійність» (неопубл.). Лжеевклід16 і його «Антицентр». Теж неопубл.

16 Лжеевклід, він же Сантехнік - один із львівських виднів. Прославився

завдяки своїй геометричній антидоктрині, зведеній у праці «Антицентр».

Сантехнік був одним із перших видців, які не належали до «Клану Архе». Згідно

легенди, він написав «Антицентр» за одну ніч, одразу після свого першого

в'юку. Таким чином, «Антицентр» став своєрідним маніфестом руху плазматиків.

Апокрифічні варіанти «Антицентру» і досі ходять по руках у вигляді

ксерокопій, їх переписують і уважно вивчають. Згідно легенди, Сантехнік

викалатав особливий сорт плазми «Albedo», який вкупі з освоєнням його брошури

«Антицентр» дає поштовх до остаточного польоту у Велике Тощо. Кажуть, Сантехнік - єдиний зі всієї львівської тусівки плазматиків, котрий остаточно

пірнув у Тощо. Принаймні, більше його ніхто не видів.

Антицентр - його персональна синтаксична знахідка, свого роду катапульта для

переміщення по світах Архе. Одне з ключових понять для розуміння механізму

руху плазматиків. Також див: Велике Тощо, (за: А. М. Давихам, неопубл.).

52

53

А ось черговий вар'ят, прошу познайомитися: Антон і його «Архе-8». Черговий

неопубл.?

«Парафренік», - подумала Терезка і здригнулася. Парафреніки-анннігілісти, яких удосталь розплодилося на попелищі буму, були людьми небезпечними. У

плані над-цінних ідей вони дуже продуктивні, а їх спекуляції на ґрунті

крапель і крапочок часто виявлялись заразними.

Вона піймала себе на тому, що її очі прижмурюються точно так, як Антонові.

«Архе таки міняє». Новий, примружений погляд сам покосився убік і зупинився

на сумці. Терезку прохромила бридка підозра: поки вона була нав'ючена, Антон

лазив досередини і знайшов папку з безцінними конспектами лекцій маестро

Лобачевського, позичені у доцента Козлика.

«Отож, все стає на місця. Історія розвивалася так. Божевільне падло Антон

користається нагодою, поки я, бідненька, валяюся нав'ючена: зазирає до мого

наплечника і на совість знайомиться з його вмістимим, по чому використовує

побачене і заради неясних цілей тампонує мені звивини, - упевнилась вона, -

підбирається ближче. Тільки для чого? Молодитися? Якби ж то...». Терезка знов

примружила око і уявила себе вороною. Перспектива помінялася. Вона угледіла

цього фраєра у зовсім іншому світлі.

Фраєр, навіть гадки не маючи, що його розкушено, ніжився на останньому сонці

й чіхрав щоки. «Он воно - обличчя справжньої змови!» - Терезка вчергове

придивилася до Антонової міни і в душі посміялася над своїми гіпотезами. Ніщо

не веселило її так, як вигадування змов... і не тривожило так раптово, як їх

підтвердження. Вона припала поглядом до Антонового профілю. У відповідь

профіль замерехтів тисячею незаперечних подробиць-доказів, які однозначно

свідчили про змовницьку натуру його власника.

Швидко, аби її не розкусили, Терезка набрала подоби уважної, вдумливої

дівчинки, - дівчинки, яка легко ніяковіє,

дівчинки, яку легко загнати в кут, дівчинки, яка з'їсть п'ять кіло макаронів

і бровою не поведе, - і вражено закліпала очима:

– Ах, геометричних?І - підіграла вона. «Бляха, що ж таке робиться?»

– Так, - Антон кивнув і зробився ще серйознішим.
– Мені цікаво зараз, хто за

цим стоїть. Я вже згадував про «АРХЕ-8»? Людей, які сприяли виникненню